Не знаю як вам, а мені завжди подобалась трава. Малим я по 4 місяці на рік проводив у селі. У справжньому селі зі ставками, шпаною, поділом сфер впливу на кутки, тракторами і полем. Але головна асоціація з селом - це трава. Траву завжди хотілося їсти. Пам'ятаю, дивишся на корів як вони жадібно напихаються травою і зло бере, бо коли ти нею починаєш напихатися - вона зовсім не схожа на суміш цукрової вати з бананами і яблуками. Утім якщо знати яку рвати - завжди можна знайти смачну траву. І я дивуюсь, якщо чесно, що люди в харчовій промисловості імітують які завгодно смаки, окрім смаку трави. Я би з задоволенням пожував жвачку зі смаком відбірної трави.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Коментувати