Сьогодні нарешті зважився почати користуватись гуглодоксами і гуглокалендарями. Мушу підсумувати -все це капєц як зручно!

Девід Лінч: "Я не понимаю людей, которых не волнует красота раковины в уборной."

Між оКопом і мусором

Погодьтесь цікаво, чому наші мєнти , а точніше їх кіношний і телевізійний образ, такий кончений і жалюгідний? Чому американські копи круті, перемагають і в окулярах, а наші йобнуті, бухають і в розтягнутих светрах.

 Справжнього, реально існуючого, американського копа з життя зробив  американський кінокоп, а нашого, кіношного, копа навпаки зробив реально існуючий смердючий міліціонер з життя. Саме тому, справжній, американський коп – крутий мужик, який поважає народ і розуміє, що служить йому не заради однієї лише зарплати, а тому, що це достойно і по честі. Він круто носить свою форму і його не називають мусором, паскудою, і мерзотою. А нашого називають. При чому, це найввічливіші з форм звернення. 

Журналістські інтерв'ю

Є підозри, що я цим постом не відкрию нікому Америки, та й навіть Богодухівки теж відкрити не вдасться, але така вже вона моя натура - якщо не поділюся хоч з ким-небудь тим, що мене дуже потішило, або неймовірно розлютило - згорю нафіг ще до страшного суду, де мають горіти люди по справедливості.

 Тож до суті: Сьогодні глянув штук 5 телевізійних інтер'юшок з неймовірною людиною Андрієм Кузьменком. Блядь, журналісти хуячать одні й ті самі питання до такої цікавезної людини. Ну хто мені відповість чому серед журналістів, особливо телевізійників, так багато мудаків? Ну чому? Чи дратують вас так само люто, як дратують мене, тупі журналісти зі слабкою підготовкою? Чому журналісти навіть не пробують піддавати сумніву "чи буде моє питання цікавим співрозмовнику"(хуй вже з ним з глядачем, але ж про співрозмовника ж можна подумать?), "чи задавали до мене це питання співрозмовнику?", "чи не маю я вигляд тупої інфузорії, коли задаю ці йобнуті питання про "кумедний випадок"?"?


Ну хіба блядь так важко все це второпать? Я підіймав уже цю тему в себе в блозі, коли журналіст-недоумок корчив з себе супер-розумника і його запхнув за пояс Квентін Тарантіно, але такого недоумка, якого ви побачите нижче я ше не бачив.
Це, блядь, геть ідеально ілюстрований урок того як не можна вести розмову, які питання не можна ставити впринципі! Ніколи! (Ару і лаюсь диким матом) Навіть, якщо ти, блядь, сциш в штани, коли спілкуєшся з такою зіркою (якою без сумніву Андрій є) - іди блядь хуяч на завод, чи в офіс, чи в ларьок, хулі ти берешся за ту справу? Такі, сука сочноскромні недоумки, дратують ще більше ніж до біса пафосні підари і ідіотки, які думають, шо впіймали бога за пазуху тільки через те, шо впхали свій їбальник до тєліка. Нє, дорогенькі, той час, коли тєлік сам по собі був іконою суспільною, і влізти до нього було достатньо, минув. - Тепер живете у суспільстві з чесною конкуренцією, де треба бодай трохи працювати і готуватись. І звісно ж, наводячи за приклад це інтерв'ю, я не хочу образити телеканал з Калушу, а хочу образити тільки ведучого-недоумка. Утім хай йому буде спокійно, у нас , на Черкащині, на місцевому ТВ є такі самі гальма. Нє, не гальма, я аж надто поважаю цю педальку - вони, блядь, бризговики спарко придбані на базарі за кілька ггривень.