понеділок, 2 лютого 2015 р.

Скрябін

Щойно з вечора пам"яті Андрія Кузьменка. Шо сказать. Скрябін - то єдина людина в українській музиці, яку я геть щиро любив. Не поважав, не захоплювався, а отако просто дуже любив. Дивно, але саме цей кучерявий веселий чувак з усіх відомих українців вплинув на моє світосприйняття як ніхто інший. Життя надто коротке, аби роздувати щоки від заздрощів, злості, пихи, понтів, війни, амбіцій. Треба просто жить, творить, ржать, любить, сміяться, співать, стрибать, корчить, дуркувать.. І похєр, шо вузьколобі за всим тим не побачать граніту і сталі. На те і вузьколобі, на те і сноби, а ти просто живи, просто смійся і просто будь смішним.

Може, хто не в курсі, але саме Скрябін своєю мовою зробив, власне для цієї-нашої мови, значно більше ніж будь-який професор мовАзнавства, заслужений філолог, чи народний і прям піздєц який заслужений пает. Я згадую свої шкільні роки й поголовно зросійщену мову однолітків. Нє, як інакше, шкільна програма докладала максимум зусиль, аби закласти паросток красивого, солов"їного в наші душі.. Ми вчили десятки тарасових і не тільки віршів і цитували класиків про "наша мова наша пєсня не вмре не загине", писали твори на тему "Апісатса як я люблю рідний край і рідну мову".. А увінчували цей виховний акт, лекції вчительок на тєму "дітки, ви забов"язані знать, шо наша мова рідна і солов"їна і прям по милозвучності їй в падмьотки годиться тіки пєніє дєльфінів і морських котіків, а хто цитуватиме великого тараса тричі на день у того рани автоматічєскі заживатимуть і дєвки будуть на шию вішаться прям як парость виноградної лози".

  Але вся ця хєрь тільки погіршувала ситуацію.. І нашу з вами рідну й солов"їну у нас в школі називали "бичою". Я розумію, шо комусь це може здатись перебільшенням, але це пряма цитата.

так от у нас в класі статус рідної мови окріп після того, як ми побачили як її використовує кучерявий прикольний "тіп" з програми "Шанс" (по-моєму).. Долбоєбічна, гламурна, і оч. рускагаварящя Наташа Магілєвска була чудовою ілюстрацією того, як виглядали усі "модні " на той момент... Скрябін, стопудово сам того не знаючи, показав ху із ху і шо із шо..

Про те, що таке музика Скрябіна - ви й самі добре знаєте. Бо це і є наша музика. По-справжньому слухать Скрябіна (не мугикать під радіво два-три хіта, а прям поглинать) я почав з альбому "Танго" на першому курсі унівєра, дякуючи Наші Шпитько, за що їй дуже вдячний. То була звичайна касєта, яку Надюха дала мені послухать "тіки ж дозавтра і обов"язково повернеш"..) Самі знаєте, що буває після цих слів.. По-моєму, це був останній альбом, який я слухав з касети. Чудовий альбом. А маловідома в широкому колі пісня "Танго" назавжди стала улюбленою українською піснею. Дуже раджу її послухати.
Нє не раджу, а наказую, бля. Знайшли і послухали.
Кузьма, ти живий! Ти бля живєє всіх живих, як же я радий, шо ти був і залишаєшся. Мужик, ти показав нам як Треба легко бути геніальним.

неділю, 8 червня 2014 р.

З запізненням про КК гонку на Велодень 2014.

З запізненням про КК гонку на Велодень 2014.

Так трапилось шо мені в цім житті страшенно фартануло і для того шоб кайфонуть не треба бухать чи нюхать якусь дрянь. У мене є і завжди був спорт. Перераховувать усе не буду, але я позаймався різними видами. Зі спортом кльово те, що видів багатєнно і кожний може знайти щось для себе. 

середу, 26 березня 2014 р.

Щасливий день в історії мого міста

Це один з тих самих дивних випадків, коли зовсім не хочеться вдаватись до критики, чи футбольної аналітики, а просто потішитись від того, що сьогодні в моєму місті трапилось велике свято. Це неймовірно красиво, коли більше 10 тисяч земляків радіють так щиро і так по-дитячи. І я радію з ними. Перемога.



 Вирішальний пенальті.

"Панєслась"


 Люди, на яких тримається професійний футбол - лікарі.. Більшість вболівальників не знають їх в обличчя, а даремно.. Тренери, футболісти змінюються, але лікарі вже довго з командою. Разом.

 Мужики.

 Молодий Толя Тимощук теж радів)
 Радів так сильно, шо навіть дістав шкільні фломіки і обмалював ними український прапор.
 Мужики!
 Мужики!
 І зовсім трошки чєловєка-кошкі)