Велосипедна подорож імені Тіграна. Частина 3

Костя в,уже легендарних штанах з хрестом.

Нагадаю, що ми зупинилися на вокзалі в Алушті. Звідти і почнемо спогад номер три...

Підлі закони природи, або чого важко котитись вниз.

Для тих, хто мріє про велосипеду подорож Кримом, але уявляє собі, що це тільки метелики, сачок і "самає сінєє морє"; і на інше не готовий, повідомляю: пи...йте на Тарханкут, або Керченський півострів - коротше туди, де поменше складок місцевості, які всякі умніки називають горами. Аби справді швидко пересуватись гірським Кримом, на вєлілку, треба, або мати гарну фізичну форму, або аби цим вєліком був автомобіль. Далі в тексті, довбана рефлексія, якою я займався протягом 60 км, крутячи педалі з Алушти до Сімеїзу.

    Що ж такого задовбистого у фізиці процесу, що виникає в результаті відношення подорожуючого велосипедиста до кількакілометрових спусків і підйомів - не поступових, а постійних і різких. Пояснюю на прикладі транзиту через славне місто Ялта:

Велосипедна подорож імені Тіграна. Частина 2 Пі...ц максимального рівня.

  Я зупинився на тому, що ніч нас застала в дорозі, на висоті в 800-900 метрів. Вже майже навпомацки вибирали місце для табору і повністю навпомацки розкладали сам табір. Нагадую, що це був початок вересня і вже після 19-00 було міцно холодно. Дрова, і все навколо, було сирим, бо за день до цього тут пройшов дощ. Забігаючи наперед, скажу, що Костя витратив години зо дві на те, аби розпалити багаття, біля якого при цьому було все одно неймовірно холодно; хмари опустились низько і повітря перетворилось на кисіль з води і холодної води.

Велосипедна подорож імені Тіграна. Частина 1.

Долгоруківська яйла у всій своїй неймовірній красі

   Думав почати першу частину з сопливої високоморальної сповіді на тему "люді давайтє жить дружна", але не стану. Просто, по факту, познайомлю тих, хто жодного разу не перевозив вєліки, роялі, бетономішалки, чи двоспальні ліжка потягом з технологією перевезення. Познайомлю з нашим першим досвідом, який сподіваюсь комусь стане в пригоді, когось нажахає, а когось розвеселить.

Отже, про погурзку чотирьох вєліків до плацкартного вагону забацаного поїзда:

Велосипедна подорож імені Тіграна з Орлиного. Вступ.

В червоному Дєня (шо додати, до цих чарівних 4 літер?:) )- додам, шо він туріст уравєнь Бог; в синьому  - дурний туріст-абізяна, який напросився до чуваків у кадр; в білому адідасє Сєрьога - банкір-сєрцеєд-байкєр - дивне поєднання не находітє?; в чорному - Костя - найцікавіший без питань серед нас персонаж... Скажу коротко: Костя кілька місяців як сироїдить - тобто їсть тільки всяку траву, фрукти і іншу хрінь, шо не піддавалася термічній обробці. Ще Костя взагалі не п'є води. І так Костя витримав, зваживши на вищезгадані чинники, всі 250, здається, справжніх, бойових, гірських кілометрів, а це вам бля не по асфальту міло катацца.

Минулого року, ми реалізували автомобільну подорож Кримом.  Деталі про неї та враження від неї можна побачити тут Крим 2012 . Цього року подорож Кримом повторилася: