Львів, Скорпіонс, "невибори".

Так дивно сталося, що група Скорпіонс була взагалі першою групою, яка мені сподобалась. Правда, на той момент я не знав як зветься група, бо її балади вимушено слухав не один рік на ніч замість вечірньої казочки. Їх любила слухати моя сестра на касетному магнітофоні "Електроніка", а оскільки я спав в тій же кімнаті - особливої альтернативи не мав. Касета була, звісно, переписана - тому обкладинки не було, і я не знав автора. Не пам'ятаю точно, але я міг навіть думати, напевно, що співав те Дмітрій Маліков. Але подобалось. Потім був довжелезний період слухання різного музичного лайна і лише з 16 років в моє життя увірвалось чисте музичне повітря рок-музики.

Скорпіонс не вперше гастролює в Україні, але так трапилось, що я прогавлював усі попередні, і потрапив лише на цей, цілком можливо, останній тур скорпів в Україні.

Концерт відбувався у Львові. Я не належу до людей, які божеволіють від міста лева, (бо бував в Одесі)), але звісно не заперечую того факту, що шанс погуляти Львовом не проміняю на шанс погуляти, скажімо, Луганськом. Хоча в Луганську я не бував - виправлюсь і, може, зміню свою думку. Хтось бував в Луганську?

Так от у Львові я десь вчетверте. Кожного разу під час подорожі мені траплялись якісь неймовірні відкриття. Цього разу теж, щоправда, лише дорогою до Львові на станція ім. Шевченка. Відкриття ілюструють дві наступні фотки:

Епічні, унікальні сумки в клітинку з 90-х (які пережили великі чумацькі шляхи українців у Москву з найрізноманітнішею хєрнею на продаж)змінились, покращились, еволюціонували в сумки з написами "Нью-Йорк", "Париж" і т.д. Який висновок? - цілком логічний, Москва нині ащє не в моді.

Далі фотки і короткі замітки про Львів і концерт.

Скоро у Львові "маднєйший" Айрон Мейден, але у мене з цими маднєйшими якось не налаштувалось зразу. Тому навіть маючи можливість, я би не проміняв квиток Скорпів на це.

 Львів, як завжди, ахуєнний.

В черкасах би таке ніколи не збереглось, бо переважна більшість населення мого улюбленого міста - бикуваті провінціали, які за "круто" вважають металопластик, сайдинг і вагонку. Саме тому в найближчі 567 років в Черкаси не їхатимуть туристи.

Квадратні у старому Львові тільки дроти.

Нарешті побував біля ЛНУ ім. Франка. Потішив напис перед парадним входом.

Окремих компліментів заслуховує музей кави. Зазвичай, я обходжу за кілька кілометрів місця, де скупчуються туристи, але цього разу нарешті у Львові була така хєрова погода, що зранку туристів було мало  скрізь. Цей музей, який насправді то магазин - зразковий приклад того, як треба влаштовувати малий бізнес. Магазин ахуєнєн.

Трамвай.

Ледь не забув, концерт проходив у переддень виборів. Щасливий, що вдалось зіскочити з дико заполітизованих Черкас і пожити без новин про вибори. Львів цьому сприяє.

Сама вулиця не сподобалась, але назва... самі розумієте.

Нагадую, Львів ахуєнєн.

 Побродивши центром, ми поперлись шукати хостели в районі, який нам був потрібен. Перед тим як я напишу, що Львів новий - страшенно хуйовий і нічим не кращий за Кривий Ріг,  раджу завітати в Стрийський парк. Усім хто страшенно фанатіє по "унікальним" черкаським паркам та скверам - раджу завітати в парк, яким він має бути...

До речі, пройшовши близько 10 км, ми так і не знайшли потрібні хостели. Виявилось, що все, що по ним лишилось після Євро - це сайти в інтернеті. (по яким і шукала нам місце для ночівки Олена). В результаті повернулись в центр і заночували в унікально дешевому готелі "Львів" (220 грн за двомісний номер).

Манекени - це страшно. Давно помічав за собою - нелюбов до манекенів. манекени треба робить якимись добрішими.

Перед тим як я напишу, що організація концерту була поганою, напишу, що організація концерту була піздєц якою хуйовою. 40 хвлини нам довелось простояти в страшенній тісняві. Наголошу - не в натовпі, а саме в тісняві, де було складно дихати. А врахувавши мою легку фобію замкненого простору - самі можете уявити як я проклинав тих, хто навіть не спромігся на входах повісити відповідну назву фан-зон.

Концерт мав початись 0 19-00. Ми прикидували, що самих скорпів побачимо десь в 19-30, але вони з'явились майже о 21... Не піздєц?

Ми мали одні з найдешевших квитків, але зайняли одні з найкращих місць на якомусь паркані посеред велотреку(де відбувався концерт). Решта людей могла розгледіти сцену хіба-що через телескоп Хабл.

Найголовніша веселуха відбулася якраз в момент очікування скорпів. Я вирішив зіскочити з нашої позиції аби розім'яти кісточки, але підлога була такою тонкою і старою, що я проломив шматок доски. Виявилось, що знизу був туалет, в якому люди стояли на перекурі... Уявляєте відчуття, коли ти стоїш і потягуєш спокійно сигартеку, аж раптом раптом зі стелі падає нога в "американському важкому черевику". Утім, повірте, я злякався не менше, ніж "курящіє". Так чи інакше, а та підлога - ще одна ілюстрація того якими даунами є організатори концерту. Техніка безепеки на "рівні"!...

 Сам концерт був чудовим. Скорпіонс живим полонить фантастично. Клаус Майне взагалі не щадить своїх дорогоцінних зв'язок і не халтурить в найскладніших місцях. Було бомбово. 10 тисяч людей в унісон горланило улюблені пісні. Легенди...

"Айм стіл лавін ю" за роки роботи на радіо мені приївся не слабше, ніж яка-небудь Ірина Білик, але атмосфера на концерті повернула магічний вплив пісняри.