Секрет про інтернет-сцикунів

     Я в курсі, що багатьом це й так може бути відомо, але собі зізнаюсь, що лише зараз сукупно побачив проблему соц. мереж і головну біду, якою мене це явище дратує. Насамперед, треба зробити уточнення про те, що винні то не самі соц. мережі, як інструмент комунікації (професійної, чи любительської), а користувачі. Тут ситуація схожа з телебаченням, яке звинуватили в усьому чому лише можливо. Нині ж страшенно модно ненавидіть телебачення, яке утім, за великим рахунком, взагалі нічого поганого нікому не зробило. Аби було ще зрозуміліше - перфоратором можна викрутить дірку в стіні, а можна у голові сусіда, що дістав. Перфоратор чудово впорається з обома поверхнями, бо за своєю природою - він хлопець, що треба, і лише користувач вирішує на що таку залихвацьку природу буролобого направити.
    Так от соц. мережі за своєю природою теж кльова штука і такою б залишалася, якби до неї не дібралися граблі (які дехто називає руками) користувачів. Так от моє головне відкриття в тому, що незалежно від інтелектуально-ерудитного вмісту мозку користувачів, усі вони поділяються на інфонаркоманів і нормальних пацанів-дєвчьонок. Наркомани, це ті, хто свідомо, чи позасвідомо раз на добу, а потім і частіше, обов'язково мусять сказати щось в "ефір". Як правило, це щось - повна хуйня. І це цілком природньо, бо регулярно видавати "нехуйню" може ... Я не знаю хто - тільки Лєо Мессі. Це - єдина стабільно-нехуйова людина, що мені відома.
  Суть наркоманства в тому, що дифузуючи духовно в соц. мережу (будь-яке інтернет співтовариство) користувач приховано стає заручником дибілогонки дибілоінформації. Періодами, я захожу в те, чи інше інет. товариство і метафорично бачу таку картину: велика зграя людей стоять в колі один навпроти одного і плюють в центр кола. Результат їхньої діяльності - це купа "харчків", але це по факту, а самі користувачі вважають, що результат їхньої діяльності - це прекрасне, кришателво чисте гірське озеро з прозорою водою, мирними плаваючими барвистими рибками і інншою необхідною атрибутикою. Але, нагадаю, в реальності однотипні харчки (іноді трохи відмінного кольору, густини, і т.д., але харчки!). Ясєнь пєнь, що іноді видаються перли і справді класні, оригінальні пости, але восновному срань, яка цікава тільки самому користувачу, його бабусі, або "елєктарату", що відлайкають і покаментять, бо а) повні кретини, б) ті хто лайкає лише для того, щоб і йому лайкнули. Останні , до речі, категорія взагалі унікальних дибілів, яким треба серйозно пролікуватися.

Мене б вся ця тема не напрягала, якби я був вмілим юзером і вмів серед купи цього лайна знаходити те, заради чого я пролистую стрічку новин і оновлень. Але знайти ніхуя не можна і тільки тому, що є такі от наріки, які не уявляють свого життя без того, щоб не врубити собі у вени пост в інтернеті. В ім'я чого така частота? Бабос все одно на інет. популярності від реклами зрублять одиниці - то яка ж мотивація? Мені не ясно ващє. Ясно тільки, що я респектую тим, хто вміє посцикать і змиритись з тим, що про це знає тільки він сам і унітаз, і ця інформація залишиться між ними двома, а не осяде розкішним постом в інтернет просторі, забризкуючи очі, нам, чесним, скромним, маленьким юзерам.