Давно не їздив маршруткою. Маршрутки, як транспортний засіб, мене страшно бісять: це дорого, це душно, це не зручно. Але маршрутка, як місце особливих, дуже містких діалогів - мені подобаються. Я різне чув і бачив у маршрутці. От і сьогодні почув розмову двох молодих людей. Підозрюю, що вони закінчили рік, чи два тому одну школу і зараз навчаються в різних місцях.

Я слухав плейер і зовсім не мав на меті шпіонити, але географія розміщення пасажирів була такою, що діалог відбувався крізь мою голову. Хлопець говорив мені в ліве вухо, а дівчина відповідала в праве - це без перебільшень.
Хлопець: - О прівєт!
Дівчина: - Прівєт.
Хлопець: - Як жизнь?
Дівчина збиралась відповісти, щось досить містке, судячи з часу, який знадобився, аби набрати повітря в груди. Але в слова повітрю перетворитись не судилося і воно немічно вилетіло в уже й й без того заповнений акваріум мерзенного вуглекислого повітря автобусу. Вилетіло тому, що хлопець, не дочекавшись відповіді, задав ще одне питання, але цього разу риторичне:
 А чьо ти така замучана?

Які я зробив висновки з цієї історії? Здається, жінкам краще не задавати це питання. Коли мужику задають таке питання завжди можна відповісти: вчора був футбол (рибалка, зарплата, день народження когось, 180 днів до 8 березня, 3 місяці до нового року і т.ін). А для жінки день зіпсований, бо ким би Вона не була, в першу чергу, вона - жінка.
Продає вона оселедці на базарі, чи керує бухгалтерським відділом, її ранок починається з погляду в люстерко і намагань перетворитися в міс Всесвіт. І хоч зображення в люстерку не кращає з роками) - в нього можна дивтись під правильним кутом, при правильному світлі і т.д. І відчувати себе богинею. Головне аби ніякий баклан в маршрутці не запитав "А чьо ти така замучана?".

Якщо моїх доказів про неприпустмість такого питання недостатньо - спробуйте уявити, що стара знайома при раптовій зустрічі, після традиційних "прівєткакдєла", запитає: "А чого ти такий мудак?"

Як відповісти на це простеньке запитання?)