понеділок, 18 лютого 2013 р.

Абсолютно "круті" люди

На фото маленькі смертні ноги і велика лиса безсмертна голова Міхалкова. 

Сьогодні мені стало зрозуміло, що маю багато кумирів. Багато в тому сенсі, що в сучасному суспільстві взагалі модно не мати кумирів. Ну тіпа не визнавати того факту, що серед людей є звичайні люди і ті, хто своїм життям доводить, що людина може "Вище, Далі, Швидше". Я категорично переконаний, що якби не ці люди - ми би досі рамапітеками бігали з палкою-копачкою і колекціонували всяких блох, вошей і іншу наволоч у своїх стильних зачісках. А також обов'язково протикували ніс кісточкою, аби довести власну крутість . 
     Впевнений, що вам, як і мені, неодноразово доводилось чути маднєйший закид про те, що "не створи собі кумира". Якщо це дійсно правда, і за створення собі кумира на нас має чекати якась супер-кара, типу блискавки в сраку - мені би зараз не було чим протирати стілець. Це я до того, що маю багато кумирів.
    Аби не плутатись в термінології, що часто трапляється в "кумирознавстві", слід одразу визначити, що я, за кумира, вважаю людину, що досягла в конкретній, чи кількох конкретних сферах діяльності неймовірних результатів. Тобто, Сергій Олегович Одарич, наприклад, навіть якщо є хорошою людиною і навіть непоганим мером не є для мене кумиром, бо не досягнув в своїй сфері діяльності неабияких результатів. Тобто, в його місті (як головному об'єкті, на який він витрачає свій час, зусилля і енергію) дороги, скажімо, повна срака,хуйня, піздєц і таке інше. Я згадав мера мого міста не для того, щоб йому насолити (бо насправді він мав на увазі мене з моєю думкою, - "собаки лают - караван идет": часто повторює мій мер), а для того, аби вказати на приклад певно хорошої і дуже відомої людини, яка ,за всіх цих чеснот, навряд може для кого-небудь бути кумиром. Хіба-що, для власної собаки, яку можна підкупити цукровою кісточкою, чи ніжним доторком долоні. Якщо раптом вважаєте, що я не правий - так і напишіть: "я вважаю, що Одарич достатньо крутий, аби бути кумиром".
   Продовжуючи тему відомих і хороших, але не кумирів, зазначу, що вочевидь мій мер - за цих економічних загальнодержавних умов є хорошим мером. І скажімо у порівнянні з іншими мерами, що керують в цих же умовах, досягнув значно більшого. Але у тому то й суть моїх, наприклад, кумирів, що їм вдається Попри будь-які скрутні і ніхуясобіякіскрутні становища досягати надрезультатів... Бо ж хтось нинішні економічні умови вважає за складні, а хто будував місто після війни..."Шарітє" різницю? Війни нема, а дороги піздєц ваєнні! Як так? 
   Ну і звісно, аби не бути голослівним наведу приклад своїх кумирів:
Головне, що мене турбує в житті - це кіно. Саме тому в цій царині маю багацько кумирів. Ще раз повторю не любімчіків і не "хароших рєбят", а саме чуваків, яких я бачу майже з німбом на голові:
Квентін Тарантіно (бо він самостійно, втіхаря від усіх, з посмішкою на обличчі і без зайвих понтів і зв'язків на початку 90-х змінив увесь світовий кінематограф і, що ще важливіше, продовжує.)
Роберт Замєкєс бо, б'юся об заклад, 90 % людей, що це читають, в очі не бачили цю людину і не знають про неї геть нічого, але відповідають на запитання про улюблений фільм, "Форест Гамп", або "Зеленая миля".
Нікіта Міхалков. Да, Нікіта Міхалков, якого модно не любить і хаять, Бо Міхалков не дивлячись на все мудачество його титулів і "родословної", не дивлячись на політичні ігри, що йому доводиться через ці мудачества і родословні грать, знімає так, як не знімає ніхто взагалі.
Пітер Джексон - просто тому, що зняв "Властелин колец" - таких речей достатньо для того, щоб стати кумиром.
Мел Гібсон.
Музика:
Зємфіра, бо жінка мала на увазі всі піари з усіма продюсерами, і просто творить. Ах да, забув одну важливу деталь - творить так, як ніхто інший і є об'єктивно надпопулярною і надуспішною). Тобто, доводить власним прикладом, що якщо ви справді талановитий, шліть нахєр відмазки, типу я нєпонятий гєній і саме тому мою творчість розуміє тільки моя надчуттєва і надінтелктуальна собака, мій мудрєйший папугай Антон, і мій сусід-собутильнік Пьотр Анатолійович Рубінштейн. Якшо ви крут - ви крут і це не піддаватимуть сумнівам.
Рей Чарльз, бо Рей Чарльз.
Література - Джек Лондон.
Футбол: Лєо Мессі, Зінедін Зідан.
Наука:  Ейнштейн, Тесла, Мєчніков.
Автоспорт: Айртон Сенна, Річард Бьорнс.
Шоу-Бізнес: Джеремі Кларксон, бо людина примудрилась створити собі імідж людини, яка нічого не вміє, при цьому всі чудово розуміють, що людина вміє багато чого.
Фотографія: Брессон, Куделка.

Якщо все підсумувати - все це хлопці і дівчата, які для мене скромного і маленького смертного, змогли зробити  великі і безсмертні речі. Вважаю, що цього достатньо, аби я створив собі кумира і вважав цих людей за надлюдей - не бачу у цьому нічого протизаконного і протиприроднього, що звісно куди більш важливо. Зовсім інша справа, що той же Тарантіно принагідно послав би мене до сраки, якби це почув. Але - це вже третє питання)).

Так от: А хто є Вашим кумиром? Чи можете собі дозволити таку протиправну розкіш, як створення кумира? Чи є серед існуючих політиків Ваші кумири?
Себто, чи є у Вашому житті люди, "крутість", яких ви не здатні піддати сумнівам, абсолютно Круті? Поділіться, будь ласка, кумиром)

7 коментарів:

  1. Тільки не треба так про Міхалкова, його завжди в нас любили і він завжди був авторитетом і в тому числі для мене. СТАТСКИЙ СОВЕТНИК мені дуже сподобався і Міхалков як там грав особливо.

    Кумиром мені здається потрібно робити не людей, а те що вони створили. Людина це провідник. Ти от згадав Тесла, він якраз казав що йому ці ідеї приходили уві сні. Ти як прагматик може зараз ще скажеш що він срав ними, але все ж я вважаю прикладом працю людини, а не її саму. Таку людину потрібно поважати. Гроші їй давати за свої досягнення щоб ця людина жила достой, а визнання то не перша справа. Ну щодо списку авторитетних речей то тут певно так: В літературі це не автори, а книги які частково сформували мій світогляд, а це приблизно наступне:
    -Акімов: "О мальчике который умел летать" (геніальна книга, ну хто б ще додумався описати природу таланту, мало хто за це бравсь, якщо взагалі хтось брався, раджу прочитати)
    - Сатпрем: "Путешествия сознания" (це книга на свого читача, тому швидше всього більшості виявиться не цікава)
    - Ігор Калінаускас: "Жить надо"
    - Селінджер "Тедді"
    Оці книги чомусь відразу мені спали на думку.

    Кіно: ну тут важко щось сказати. Мені російські фільми все ж подобаються. З акторів мені Петренко подобається, Павло Новіков і багато інших. Справді імен не згадаю, але російське кіно це круто я вважаю, чого не скажу про російський РОК. Отже зі слідуючих фільмів та серіалів я дещо взяв для себе:
    - Кармен;
    - Инди;
    - Остров;
    - Крот;
    - Хиромант;
    - Бандитский Петербург.
    Тут ти можеш сказати що тупо надавати великого значення бандитським фільмам, та тут я з тобою не погоджусь. Я багато чого там знайшов.

    Музика. Ну як я вже сказав що для мене російскький рок зводиться тільки до Арії, Вені Дркіну, Лєтову та Чорту, тому все інше із західної Європи, не з Америки. Для мене взірцем, скажімо так, є Блекмор. Він не тільки є одним з основоположників хард року, а й завдяки йому відродився нео фолк. На його партіях я вчився грати. Другим в цьому списку музикантів є Тіло Вульф з Lacrimosa. Тоді 10 років назад як я вперше почув Lacrimosa я зрозумів що року музика, глибока музика це не тільки гітари та барабани, це ще й Кларнет, клавішні, аккордеон, труба і ще багато того що він використовує, і хоч останній його альбом мені не сподобався, я всеодно через півтора місяці поїду на його концерт вже вдруге.

    Образотворче мистецтво: Тут знову для мене взірцями є два українці: Єрко та Поярков. Поярков ще хороший філософ, сміливий, ось відео хороше:

    http://www.youtube.com/watch?v=nD82dMRjT8E

    Справді генії. Ще є такий Артеменко, в нього соціальне фото добре виходить))

    ВідповістиВидалити
  2. Саш, я дякую тобі за відгук. До речі, багато з названого мені не знайомі - з задоволенням почитаю, подивлюсь.
    Утім з твоєю позицією "справи, а не люди" я навіть не погоджуюсь а вважаю її непотрібною... Бо згідно з, наприклад, моїм світорозумінням людина - це і є її справи і ніяк інакше. Тобто говорити не людина, а справи - якась гра слів і не більше. Але це виключно в моїй системі світорозуміння. Не вважаю за потрібне розділяти людей від їх здобутків, творчості і т.д.
    А за долею Міхолкова ти просто не стежиш вочевидь, як стежу я, зараз в Росії, особливо серед "апазиційної антелігенції" реальна мода на чмиріння Міхалкова. Ця мода настільки сильна, що йому навіть доводиться з нею боротися. Зайди на його блог, простеж за постами і все зрозумієш.)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ну може з Міхалковим і така справа, я справді про подробиці не знаю. А що б ти доречі сказав про Пояркова? А деяких товарищів є мода чмирити Пояркова, ну як по мені він заслуговує уваги, що скажеш?

      Видалити
  3. Перший серед кумирів - мій батько.
    А "за текстом"... То, звісно, є люди в кожній сфері на яких можна (і треба) рівнятись.
    І для того, щоб перевершити, також.
    Своїх вписати (?)
    Боб Марлі, Ігор Пелих, Себ Феттель, Сергій Бодров... Ряд можна продовжити.
    Нічого поганого не бачу в тому, щоби "копіювати" їх найкращі риси.


    Кажуть... Немодно мати кумирів... Але модним бути теж немодно.

    ВідповістиВидалити
  4. Ну у мене батько теж в кумирах. Це, до речі, дуже важливо. І я так само не бачу проблем в копіюванні. Я пруся від тих, хто копіює труси Брітні Спірз і при цьому соромиться копіювати погляди якого-небудь Стіва Джобса.

    ВідповістиВидалити
  5. Хех, в мене такою людиною є напевне Уве Болл. Багато хто береться за щось, з першого разу не виходить і людина кидає, а цей хлопак не зважаючи на тонни вилитого лайна на себе, продовжує знімати фільми і вже навіть почало трохи краще виходити. Його "Постал" без жартів, краща на мій погляд екранізація комп. гри.
    Ще напевне Стівен Соммерс, якби мені перед відльотом на безлюдний острів запропонували взяти три фільми, взяв би його "Мумію 1-2" і "Ван Хельсинга" скільки раз дивився і не набридає.
    Ще великий респект Ніколасу Кейджу, чувак справжній трудяга від світу кіно, знімається в рік в 2-3 фільмах найрізноманітніших жанрів.
    Рідлі Скот теж крутий дядько.

    З літератури це Джордж Мартін. Мужик всім довів, що фентезі може бути серйозним, "дорослим" і похмурим чтивом, а не казочками для прихильників Толкіна.

    ВідповістиВидалити
  6. Ну щодо Толкіена - я теж люблю Фентезі трохи іншого характеру, але , думаю, якось не чесно порівнювати... У цих "літератур" різні завдання.

    ВідповістиВидалити

Коментувати