Був на суботнику. І щороку хожу на суботники. І соромно за те, що хожу, бо ходжу не тому, що вважаю, що це дієвий спосіб змінити ситуацію зі сміттям, зовсім ні.
Я ходжу виключно з любові і поваги до людей, як зі своєї дитячої наївності вважають, що своїм великим благородним прикладом зможуть змінити ситуацію.
            Поясню: я вважаю, що сволота, яка лишає по собі сміття, лишає його не тому, що не бачила прикладу, що за ним благородні «нємусорящі» прибирають, а тому, що вони «сволота». Інша річ – чому одні люди сволота, а інші несволота… По-моєму, якось продуктивніше витратить час і зусилля не на підбирання бумажок, а на те, шоб сволота – стала людиною.
Бо вся ця історія з суботникам. Має дві сторони – одна – це купа політиків, які піднімають свої сраки для того, щоб піарнутись – і це ні для кого не секрет, і весь суботник затівають тільки для того, щоб вкінці журналюжки це гарнюнічко відзняли. Але до цих мені справи немає – хай піаряться – у них робота така і інше вони робити, як правило, не міють…
            А є інша сторона – це реально благородний порив, коли людина дійсно йде прибирати прокладки за кимось, бо свято вірить, що великі зміни починаються з малих, (хай і дурних і не ефективних справ…) І це дуже нагадує християнське – йобнули ліву щоку – підстав праву, аби і її йобнули. Як показує багатовікова практика – така лібральщина ні до чого хорошого не призводить.

Тому, що я скажу? – скажу, шо піду прибирати і в наступному році, але тільки тому, чому ходив і цього разу. Цікаво що думає про це думаюча частина людства.
Як на мене єдиний практичний і дієвий засіб по тому, як зробити довкілля чистішим – це покарання за розкидання… Кілька років суворого контролю – хай і смішними громадськими дружинами – і піздєц. Штрафувать, бичить сволоту і т.д. Не подіє так – відрізать , сука , палець. Зафіксували, що людина з відрубаним пальцем знов смітить – відрубать ще два пальці – і так в арифметичній прогресії, доки, сука, смітить просто вже не буде чим… От тоді заживемо і солов»ї запівають в лісі..

Я не претендую на об’єктивність, а просто роблю черговий допис у свій щоденник) Аж раптом якось зміню погляди)