Вчора нарешті наважився відвідати кінотеатр. Рідлі Скот там, "Прометей", ажіотажний фільмчик...
Аж трохи соромно за себе, шо вже не вмію, по-дитячому, зовсім наївно і чесно вестись на рекламу "кєна" і з відкритим серцем пірнать в історію. Весь час розводняк.
    Кіно - це ж майже музика). Дійсно талановите розженеться і без підштурхувань з боку широкої рекламної кампанії, а не "дісноталановите"...воно скрізь, і в ньому зіграє Ліза Боярська.)
Так от якшо ближче до суті. Бог з ними з тими ляпами технічними, і навіть зі сценарними грець, але ж хоча б ідею то, блядь, і тему собі ж можна там сформулювать командно, якшо вже беретесь за такий великий проект. Я реально не врубився про шо цей фільм ні під час перегляду, ні після нього.
Якшо по-чесняку - фільм про те, як взяли дуже крутих спеців по графіці "здєлать шотось чьотке", шоб так би мовити не аватаром єдиним...Не вийшло. Фільм з категорії А, але чомусь є дешеві ходи з фільмів категорії Б. А в категорії Б він би теж не прижився, бо трешовості йому не вистачає - надто прилизаний.
Але шо найцікавіше це все б нічого якби не ТРИДЕ. Я НЕНАВИДЖУ ТРИДЕ ТАК СИЛЬНО ШО НЕ МОЖУ ВІДПУСТИТЬ ШИФТ!!!
довелось кликати сусідів, шоб відірвали пальця від кнопки. Блін ну невже в мене одного морфологічне несприйняття тих ідіотських окулярів і тієї ідіотської картинки? Це ж паскудство - так не можна дивитись кіно.